План методичної роботи 

 

 

Управління методичною роботою здійснює методична рада.

 

  Відповідно до наказу в школі створено 10 методичних об'єднань:

- вчителів початкових класів, керівник Доміна В.В.;

- вчителів української мови та літератури, керівник Тарнавська В.М.;

- вчителів математики, інформатики, фізики, керівник Гроднік В.В.;

- вчителів трудового навчання , музики та образотворчого мистецтва, керівник Токаренко Л.М.; 

- вчителів фізкультури, ЗВ, основ здоров’я, керівник Гурницька Т.П.;

-вчителів біології та хімії, керівник Лемешко С.М.;

- вчителів англійської мови, керівник Мочаліна Т.Л.;

- вчителів світової літератури, керівник Курій С.П.;

- вчителів історії та географії, керівник Варцаба Т.С.;

- класних керівників, керівник Кімаковська Н.В..

  Головними завданнями методичних об'єднань є:

- підвищення рівня загальної дидактичної і методичної підготовки педагогів, забезпечення засвоєння і використання найбільш раціональних методів і прийомів навчання і виховання школярів;

- організація обміну досвідом успішної педагогічної діяльності;

- виявлення, пропагування нових підходів до організації навчально-виховного процесу;

- забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії та практики викладання;

- створення умов для самоосвіти вчителів;

- проведення моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів.

  Крім методичних об’єднань була організована робота таких методичних угрупувань:

- творчих груп «Збереження фізичного та психічного здоров’я учнів в умовах реформування освіти», керівник Дроздик Л.Д.; «Інноваційні технології як основа сучасного навчально-виховного процесу», керівники Цісар М.О., Мочаліна Т.Л.;

- ініціативної групи «Формування духовності в системі національного виховання школярів», керівник Віхтюк О.В.;

- динамічних груп «Впровадження моделей допрофільного та профільного навчання на сучасному етапі розвитку освіти, підготовка до ЗНО », керівник Мала І.Л.; «Адаптація 5класників до навчання в школі ІІ ступеня», керівник Любицька В.Ф.; «Обдарована дитина – інтелектуальний і творчий потенціал України», керівники Глушман В.Д., Осадча Т.В.; «На шляху нового етапу розвитку початкової освіти», керівник Христофор А.І. На своїх засіданнях вчителі вивчають і обговорюють нормативні документи з питань удосконалення навчально-виховного процесу, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів, вивчають і аналізують програми, підручники, методичні рекомендації, аналізують рівень навчальних досягнень школярів, розробляють шляхи та відповідні рекомендації щодо його покращення.

  Робота динамічних груп, методичних об'єднань не обмежується лише проведенням засідань. У період між засіданнями вчителі працюють над виготовленням роздаткового матеріалу, систематизують матеріали досвіду роботи, готують методичні розробки, проводять предметні тижні і декади, конкурси та олімпіади, бесіди і консультації, моніторингові дослідження, випускають методичні бюлетені тощо. За результатами моніторингових досліджень з базових дисциплін проводяться засідання педагогічних рад, пишуться накази, проводяться співбесіди з вчителями, а також ці результати обговорюються на засіданнях методичних об'єднань, враховуються при оцінці професійної майстерності педагога під час атестації.

 

 

 

 

 

 

 

 

  Значна методична робота проводиться з молодими вчителями, за ними закріплені педагоги-наставники (накази №157від10.09.2009р., №173 від 15.09.2010р.) Заступники директора систематично і цілеспрямовано проводять консультації, допомагають практичними порадами при плануванні та проведенні уроків, позакласних заходів. Протягом 2005-2009 р.р. провідною проблемою методичної зацікавленості було визначено «Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних та інформаційних технологій». Реалізація проблеми пройшла усі необхідні етапи – від аналізу, визначення шляхів втілення, теоретичного осмислення й ознайомлення з передовим педагогічним досвідом з даної проблеми, розробки конкретних рекомендацій, організації роботи творчої та динамічної груп, творення власного досвіду вчителями різних навчальних дисциплін, психолого-педагогічного супроводу, вивчення й узагальнення створеного передового педагогічного досвіду, впровадження в практику роботи всіх вчителів школи елементів інноваційних та інформаційних технологій. Питання впровадження в навчально-виховний процес інноваційних та інформаційних технологій розглядалось на засіданнях педагогічних рад, стало невід’ємною складовою структури методичної роботи та практики шкільних методичних об’єднань. Членами методичної ради закладу були розроблені, систематизовані рекомендації щодо впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання та виховання в початковій школі, з предметів гуманітарного, природничо-математичного, художньо-естетичного циклів, трудового навчання , фізкультури, ОБЖ.

  Адміністрація, члени методичної ради школи ініціювали широке впровадження інноваційних та інформаційних технологійв практику роботи кожного вчителя, обмін досвідом, створення електронних презентацій, навчальних проектів, творчих звітів з використанням мультимедійних засобів.

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

№462 від 20 квітня 2011 року

Про затвердження Державного

стандарту початкової загальної освіти

Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти, що додається.

Установити, що Державний стандарт впроваджується з 1 вересня 2012 року.

2. Визнати таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012 р., пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних

закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (Офіційний вісник України, 2000 р., №47, ст. 2033).

3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових навчальних планів, навчальних програм для учнів початкової

школи з метою забезпечення впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого цією постановою.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 квітня 2011 р. № 462

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

початкової загальної освіти

Загальні положення

Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі - Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти,системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:

1) громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

3) ключова компетенція - об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);

4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;

5) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

7) комунікативна компетентність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;

10) предметна компетентність - освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;

11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;

12) предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

13) предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа";

14) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

 

Державний стандарт складається з:

Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);

загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються а міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.

Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров’я і фізична культура", "Технології" та "Мистецтво". Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.

В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.