Цікаві факти про школу

Цікаві факти про школу

  Слово "школа" походить від грецького слова "сколе", що означає "дозвілля". Таких шкіл, які ми звикли бачити зараз, в Стародавній Греції не було. Філософи та їх учні збирались у вільний час разом і сперечалися з різних питань.

  У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.

   1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.

  У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.

  У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.

  У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

  За Конституцією України всі діти йдуть 1 вересня до школи, щоб отримати знання і отримати повноцінну середню освіту.

Всім відомо, що без школи, 
Без знань, що мусиш там набуть, 
Не станеш у житті ніколи, 
Тим, ким в дитинстві мрієш буть.

Не хочу вчитися або як борються з прогулами в різних країнах світу

  Особливо актуальна вона навесні, коли гарна погода стає додатковою спокусою провести час поза шкільними стінами. Проте кожному наступному поколінню школярів все складніше втекти з уроків – на допомогу вчителям приходять сучасні технічні засоби.

  Ще в 2003 році в ірландських школах ввели в дію систему SMS-сповіщення батьків про відсутність дітей на перекличці. Правда, школярі не дуже охоче повідомляли номери мобільних телефонів батьків. Все ж таки система набула поширення, адже в тому, щоб діти відвідували заняття, зацікавлені і самі батьки. Причому не тільки через те, що розуміють значення освіти для майбутнього своїх дітей.

  У Великобританії і Ірландії передбачено покарання для недбайливих батьків: якщо їх син або донька систематично прогулює уроки, вони можуть заплатити солідний штраф (від однієї до двох з половиною тисяч фунтів стерлінгів, тобто від двох до п'яти тисяч доларів) або навіть потрапити у в'язницю на строк до трьох місяців.

  Повідомлення про прогульників поступають не тільки від вчителів. Щороку в квітні-травні британські поліцейські патрулюють вулиці і перевіряють документи у кожної дитини або підлітка шкільного віку. 

  Щорічно спеціальним підрозділам вдається затримати більше десяти тисяч юних прогульників, багато з яких пропускає заняття з відома і дозволи батьків.

  Але бувають і приємні виключення: у 2007 році 18-річна британка Мішель Бурмен поставила рекорд відвідуваності. За 14 років здобування початкової і середньої освіти вона не пропустила жодного з 2660 учбових днів. Мішель керувалася не страхом підвести батьків або потрапити в поліцію, а цікавістю до навчання. Дівчина закінчила школу з відмінними оцінками.

  Влада Німеччини визнала однією з небезпечних спокус демонстраційні стенди з новими іграми в торгових центрах. Політики виступили з ініціативою зобов'язати власників магазинів вимикати ці стенди на час шкільних занять, щоб діти йшли грати тільки після уроків. На думку представників влади, саме прогульники згодом поповнюють ряди кримінальних угрупувань і виявляються причетними до різного роду злочинів.

  Дійсно, в різних країнах світу були зареєстровані випадки, коли підлітки не відвідували занять місяцями через комп'ютерні ігри, проте найчастіше таке відбувалося унаслідок захоплення MMORPG.

  Найдальше в контролі за відвідуваністю зайшов американський уряд. Для боротьби з прогулами об'єднали зусилля Міністерство освіти, Міністерство юстиції і декілька громадських організацій.

  Виявилось, що зобов'язати найзлісніших прогульників носити на поясі GPS-навігатора, щоб можна було відстежити місцезнаходження підлітка – значно дешевше, ніж переводити схильного до прогулів учня на домашнє навчання або поміщати у виправний заклад. Один з жителів США виділив на реалізацію цієї програми 26 тисяч доларів.

  Газета "The New York Times" приводить історію 18-річного Рікардо Пачеко з Далласа, якого забезпечили таким пристроєм в 2007 році. Юнак згадує, що друзі радили йому просто викинути навігатора, проте саме через стимул, створений постійним стеженням, Ріккардо відновив відвідини занять. Тепер він може стати першим чоловіком в своїй сім'ї, який отримає шкільний атестат: всі інші були виключені, багато хто з його родичів знаходиться у в'язниці. Та і сам хлопець до початку участі в програмі очолював місцеве кримінальне угрупування. До того ж у свої 18 років він встиг двічі стати батьком.

  На всій території США у кожного школяра є посвідчення на зразок студентського квитка, незалежно від того, чи відвідує він приватний учбовий заклад або публічну школу. Поліцейські нерідко зупиняють підлітків на вулиці, щоб з'ясувати, чому ті не на заняттях в учбовий час. Особливо уважно стежать за тінейджерами в торгових і розважальних центрах, на спортивних майданчиках і в парках.

  До боротьби з прогулами в США підходять серйозно: у мережі можна знайти і інструкції для батьків, які підозрюють, що їх діти пропускають заняття, і допомогу для школярів, що роз'яснює, чому в школу ходити все ж таки треба, і дані про кількість прогульників залежно від віку, статі, раси і штату.

  Цікаво, що одиничні прогули через гарну погоди або майбутню контрольну роботу час від часу дозволяють собі практично всі учні. А ось систематичне невідвідування занять – зазвичай доля дітей з неблагополучних сімей. Часто у цих же школярів спостерігаються наркотична залежність, спроби суїциду і напружені відносини з однолітками. Багато дрібних правопорушень також здійснюються саме під час прогулів. Наприклад, статистика за останні десятиріччя показує, що в дні посиленої уваги поліції до підлітків, які вештаються без діла, зменшується число магазинних крадіжок і випадків вандалізму.

  До нас хвиля боротьби з прогулами за допомогою найсучасніших технічних засобів поки не докотилася. Перспектива введення електронних пропусків, які дозволять збирати точні відомості про відвідуваність занять і вчасно робити відповідні заходи, для більшості шкіл є віддаленою.

 

Чому в добі 24 години?

  Єдиною причиною того, чому день складається саме з 24 годин, є те, що люди вирішили, що так їм найзручніше вимірювати час.

  У природі немає нічого, що визначало б тривалість годин, хвилин і секунд - одиниць, якими ми користуємося, кажучи про час. Проте справа йде інакше, коли мова заходить про тимчасовий відрізок, відповідний тому, що ми називаємо добою, або днем. Тривалість доби відповідає проміжку часу, за який Земля здійснює повний оборот навколо своєї осі із заходу на схід. Цей проміжок часу завжди один і той же.

  Можливо, вас здивує той факт, що насправді в добі не 24 години, а набагато менше. Учені розрахували точний час повного обороту Землі за зірками. Принцип розрахунку досить простий. Він полягає в тому, що учені засікають момент, в який певна зірка знаходиться над меридіаном - уявною лінією, що простягнулася від Північного полюса до Південного, строго перпендикулярною напряму обертання Землі. Цей момент вважається початком доби. Її кінець наступає в ту секунду, коли та ж сама зірка знов виявляється над тим же самим меридіаном. Зміряний таким чином проміжок часу, називається астрономічною, або зоряною добою і рівна 23 годинам 56 хвилинам і 4,09 секундам.

  366 астрономічних діб складають один рік. Рік рівний проміжку часу, за який Земля здійснює повний оборот навколо Сонця. Оскільки прийнято вважати, що в добі 24 години, то в результаті виходить, що в році 365 1/4 дні. Для зручності календар влаштований таким чином, що з кожних чотирьох років, один рік називається високосним і складається з 366 днів, а три інших - з 365 днів.

  Проте не завжди час вимірювали таким чином. У Стародавній Греції, наприклад, тривалість доби визначалася за часом, що пройшов між світанком і заходом. Нічний годинник просто не враховувався. Проте вже стародавні римляни стали рахувати час так само, як ми: від півночі до півночі.

  Перш ніж був винайдений годинник, і день і ніч розбивали на 12 рівних проміжків. Проте така система була незручною, оскільки тривалість дня і ночі у різний час року непостійна. Всім добре відомо, що влітку день довший за ніч, тоді як взимку - навпаки. Першими, хто розділив всю добу цілком на 24 частини, рівні одній годині, були все ті ж стародавні римляни. Сьогодні майже скрізь на земній кулі час вимірюється таким чином.

 

 
Цікавинки звідусіль

Цікаві факти

Найбільший океан на Землі — Тихий — 179,7 мільйона квадратних кілометрів.

Найбільше море нашої планети — Коралове, що розташоване на північний схід від Австралії. Його поверхня майже така, як пів-Європи,— 4,8 мільйона квадратних кілометрів.

Найбільше озеро в світі — Каспійське море — 371,8 тисячі квадратних кілометрів.

Найжаркіші місця на Землі:

Каліфорнія, Сахара, Аравія, Іран, Середня Азія. У долині Смерті (США, Каліфорнія) 10 липня 1913 року температура була плюс 56,7 градуса, а в Тріполі (Північна Африка) 13 вересня 1922 року було плюс 58 градусів.

Найхолодніші місця на Землі:

Гренландія, північний схід Азії та Антарктида. Середня температура січня у Верхоянську (Східний Сибір) — 55,5 градуса морозу. 1892 року тут був мороз 69,8 градуса. 1958 року в Антарктиді було — 88,3 градуса.

Найсильніша на Землі істота

Ні, це не лев, і не тигр, і не слон, а жук-гнойовик скарабей. Ця комаха підіймає й переносить на своїй спині вантаж, який у 850 разів перевищує масу її тіла.

Хто живе найдовше?

Дощовий черв'як живе до 10 років, заєць також — до 10, жаба — до 5, річковий рак — до 20 років.

Мавпи, кити, тигри, ведмеді — до 40—45 років.

А папуга може прожити до 140 років. Черепахи та крокодили можуть прожити 300 років.

Серед свійських тварин рекордсмен — осел. Він доживає до 50 років. Коні й верблюди живуть до 30 років, корова — до 25, свиня — до 20 років. А собаки та кішки — 15—20 років.

Найкоротша тривалість життя

 У дорослу комаху тля розвивається з яйця за 6 днів і живе ще 4—5 днів. Ще менше живуть поденки. Більшість із них, вибравшись із води, через день помирають.

 Найзубатіша істота на світі — це слимак, він має 14 175 зубів.

 Найвища у світі трава — бамбук, велетенська деревовидна рослина з могутнім багаторічним стеблом-соломиною. Буває, що висота його досягає понад ЗО м, а товщина стебла — 30 см у діаметрі. Найрекорднішим виявилося стебло бамбука, зрубаного в Індії 1904 року. Воно було завдовжки 37 метрів! За добу бамбук може вирости на 50—60 см.

 Найтовстіше дерево в світі — баобаб. При порівняно невеликій висоті (10—12, рідше 20—25 м) стовбур баобаба буває в діаметрі 4— 10 метрів. А найбільший екземпляр мав у обхваті аж 54,5 метра!

 Найбільшим у світі є листя бразільської пальми. 12 метрів досягає його ширина і 22 довжина.

 Найшвидше за будь-яку рослину виростає бамбук. Його паростки можуть витягатися на два метри за добу.

 Найбільша риба на Землі — гігантська акула. Вона водиться в північних районах Атлантики, має до 30метрів у довжину і важить до 30 тонн.

 Найшвидше за усіх мешканців підводного царства може плисти риба-меч. Вона долає близько 100 кілометрів за годину.

 Найбільші метелики водяться на східному узбережжі острова Мадагаскару (Африка). їхній розмір дорівнює чималому птахові.

 Найменші кущі ростуть в тундрі Гренландії, їхня висота не перевищує 5 сантиметрів. Це — карликова верба.

 Найглибше коріння у акації, що росте в Південно-Західній Африці Воно сягає 88 метрів.

 Найдовше слово лінгвісти відшукали в одному з творів давньогрецького письменника Арістофана. В ньому 184 літери.

 Одна з найяскравіших зірок розташована в сузір’ї Золотої Риби. Вона в мільйон разів яскравіша за Сонце, але знаходиться далеко від нас, її майже не видно неозброєним оком.

 Найсамотніше дерево на світі — пальма, що росте в оазисі Торер в Сахарі. Найближче до неї дерево знаходиться на відстані 1000 кілометрів.